Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (14) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Веденичова Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Косаківська І. В. До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Н. П. Веденичова, В. А. Негрецький, О. А. Шейко // Український ботанічний журнал. - 2014. - Т. 71, № 5. - С. 626-630. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2014_71_5_16 Представлены краткие сведения об истории создания отдела физиологии растений, об ученых, возглавлявших его работу, основных направлениях научных исследований. Освещены главные достижения в изучении фитогормональной системы, участия фитогормонов в регуляции процессов роста и развития целого растения и отдельных его органов. Обобщены данные о научных разработках, посвященных изучению процессов адаптации растений, формированию реакций на действие стрессовых факторов. Приведены основные монографии ученых отдела, включая работы академиков Е. Ф. Вотчала, В. Н. Любименко, Н. Г. Холодного, K. M. Сытника, А. М. Гродзинского, а также ряд публикаций последних лет. | ||
| 2. |
Васюк В. А. Цитокініни та гібереліноподібні речовини в онтогенезі Equisetum arvense [Електронний ресурс] / В. А. Васюк, Н. П. Веденичова, І. В. Косаківська // Український ботанічний журнал. - 2015. - Т. 72, № 2. - С. 164-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2015_72_2_9 Изучено влияние высокотемпературного стресса (4 часа при 42 <$Esymbol Р>С) на эндогенное содержание цитокининов и гиббереллиноподобных веществ (ГПВ) в надземной части и корнях 8-суточных проростков двух гибридов кукурузы, отличающихся по степени устойчивости к повышенным температурам. Показано, что в проростках устойчивого гибрида кукурузы изначально более высоким являлось содержание зеатинрибозида (ЗР) и зеатинглюкозида (ЗГ), чем в проростках неустойчивого, при этом уровень цитокининов в корнях выше, чем в надземной части. Активность свободных ГПВ была выше в надземной части проростков устойчивого гибрида, а в корнях преобладали ГПВ типа глюкозидов. Установлено, что под действием высокой температуры в проростках устойчивого гибрида снижался уровень ЗР и ЗГ, а у менее устойчивого гибрида значительно повышается только уровень ЗГ. Колебания суммарной активности ГПВ под влиянием стресса были незначительными, но существенно изменился фракционный состав ГПВ, т.е. стресс активизировал превращение одних форм ГПВ в другие. Сделан вывод, что высокотемпературный стресс приводит к снижению уровня активных форм цитокининов и ГПВ у растений кукурузы, а тип метаболизма этих гормонов является сортоспецифичным и отличается у разных по стойкости гибридов до и после стресса.Уперше вивчено розподіл цитокінінів і гібереліноподібних речовин у генеративних і вегетативних пагонах хвоща польового Equisetum arvense L. на різних етапах онтогенезу. Показано, що гормональна система цієї рослини має багато спільних рис із вищими судинними рослинами. Зокрема, характер динаміки активних форм гормонів у процесі онтогенезу, наявність локальних місць біосинтезу, якісний склад цитокінінів. Виявлено специфічні особливості, серед яких підвищений вміст кон'югованої форми зеатину на ранніх стадіях розвитку та різний тип розподілу цитокінінів уздовж вертикальної осі вегетативних і генеративних пагонів, значний рівень гіберелінів у стробілах під час формування спор. Підтримання у ході онтогенезу в органах хвоща необхідного балансу цитокінінів і гіберелінів розглядається як один із факторів, що забезпечують регуляцію метаболічних процесів і фізіологічних функцій цієї рослини. | ||
| 3. | 
Веденичова Н. П. Локалiзацiя i динамiка цитокiнiнiв у рiзних частинах рослин Equisetum arvense L. [Електронний ресурс] / Н. П. Веденичова, К. М. Ситник // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 11. - С. 150-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_11_25 | ||
| 4. |
Веденичова Н. П. Сезонна динаміка ендогенних цитокінінів і гіберелінів у чорноморської макроводорості Cystoseira barbata (Phaeophyceae) [Електронний ресурс] / Н. П. Веденичова, В. А. Васюк, І. В. Косаківська // Український ботанічний журнал. - 2015. - Т. 72, № 3. - С. 261-266. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2015_72_3_11 Уперше досліджено сезонну динаміку ендогенних цитокінінів і гібереліноподібних речовин у таломах бурої морської макроводорості Cystoseіra barbata (Good. et Wood.) J. Ag. Зміни у вмісті гормонів під час вегетації опосередковано свідчать про можливу роль гіберелінів як регуляторів ростових процесів у макроводорості, та не надають підстав вважати такими цитокініни. Існує вірогідність участі цих 2-х гормонів у регуляції репродуктивних процесів у C. barbata. Високі концентрації цитокінінів і гіберелінів у зимовий період надають змогу рекомендувати зимові штормові викиди водорості як джерело для одержання ефективних біологічних регуляторів росту. | ||
| 5. | 
Веденичова Н. П. Цитокініни як регулятори росту органів рослин за різних умов існування [Електронний ресурс] / Н. П. Веденичова // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2016. - Вип. 1. - С. 6-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2016_1_3 Розглянуто особливості функціонування фітогормонів цитокінінової природи в різних органах рослин (апікальних меристемах, коренях, листках, стеблі, репродуктивних органах). Описано вплив стресових чинників (гіпо- і гіпертермії, посухи, засолення) на баланс ендогенних цитокінінів та систему їх сигналінгу. Наведено відомості щодо можливості керування стрес-толерантністю рослин шляхом маніпулювання рівнями цитокінінів. | ||
| 6. |
Веденичова Н. П. Ендогенні цитокініни водної папороті Salvinia natans (Salviniaceae) [Електронний ресурс] / Н. П. Веденичова, І. В. Косаківська // Український ботанічний журнал. - 2016. - Т. 73, № 3. - С. 277-282. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2016_73_3_9 Уперше досліджено ендогенні цитокініни в органах різноспорової однорічної папороті гідрофіта Salvinia natans. За допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії ідентифіковано основні ізоформи фітогормону: зеатин (транс- і цис-форми), зеатинрибозид, зеатин-О-глюкозид, ізопентеніладенозин та ізопентеніладенін. Найвищий сумарний вміст активних вільних форм цитокінінів на початку розвитку спорофіту (стадія інтенсивного росту) зафіксовано у плаваючих ваях. Кон'югована форма зеатину з'являлася в органах на репродуктивній стадії розвитку після припинення росту папороті. Високий вміст цитокінінів притаманний спорокарпіям, у котрих активно формувались і дозрівали спори. Динаміка змін у спектрі та вмісті цитокінінів в органах S. natans відповідає стадіям розвитку папороті й опосередковано вказує на участь фітогормону в регуляції ростових і репродуктивних процесів. Розподіл цитокінінів між плаваючими та зануреними ваями засвідчив функціональну нерівнозначність цих органів і першочергову роль у продукуванні фітогормону плаваючих вай. | ||
| 7. | 
Веденичова Н. П. Новітні аспекти дослідження цитокінінів: еволюція та взаємодія з іншими фітогормонами [Електронний ресурс] / Н. П. Веденичова, І. В. Косаківська // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 1. - С. 3-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_1_3 | ||
| 8. |
Веденичова Н. П. Продукування фітогормонів цитокінінової природи міцелярною біомасою базидієвих грибів [Електронний ресурс] / Н. П. Веденичова, Г. А. Аль-Маалі, Н. А. Бісько, І. В. Косаківська // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 508-518. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_7 Досліджено продукування питокінінів базидієвими грибами з метою створення препаратів з грибної сировини з високою цитокініновою активністю для тестування щодо терапевтичної дії, виробництва лікувально-профілактичних харчових домішок і чистих лікарських засобів. Для цього вперше за методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) проведено якісний і кількісний аналіз цитокінінів міцелярної біомаси штамів Ganoderma lucidum, Trametes versicolor, Fomitopsis officinalis, Pleurotus nebrodensis, Grifola frondosa, Sparassis crispa. Ідентифіковано зеатин (транс- і цис-форми), зеатинрибозид, зеатин-О-глюкозид, ізопентеніладенозин, ізопентеніладенін, проте усі ці форми виявлено лише в одного виду (G. lucidum штам 1900). Найбільший сумарний вміст цитокінінів визначено в F. officinalis штам 5004. У міцелярній біомасі T. versicolor штам 353 і G. lucidum штам 1900 встановлено найвищу продуктивність синтезу рибозидних форм цитокінінів (зеатинрибозиду й ізопентеніладенозину), які мають терапевтичні властивості (антипроліферативна й цитотоксична дія на ракові клітини). F. officinalis штам 5004, T. versicolor штам 353. G. lucidum штам 1900 розглянуто як перспективні види базидієвих грибів для розробки біотехнології одержання з їх міцелярної біомаси препаратів з високою біологічною активністю. | ||
| 9. |
Аль-Маалі Г. А. Вплив мікроелементів на вміст цитокінінів у міцеліальній біомасі лікарського гриба Trametes versicolor (Polyporaceae, Basidiomycota) [Електронний ресурс] / Г. А. Аль-Маалі, Н. П. Веденичова, Н. А. Бісько, І. В. Косаківська // Український ботанічний журнал. - 2019. - Т. 76, № 1. - С. 71-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2019_76_1_11 Наведено результати дослідження впливу сульфатів і цитратів цинку, мангану й купруму на вміст цитокінінів у міцеліальній біомасі цінного лікарського гриба Trametes versicolor, штам 353, з Колекції культур шапинкових грибів (ІВК) Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, що вирощувався в культурі. Цитокініни визначали за методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі Agilent 1200 LC з діодно-матричним детектором G 1315 B. Виявлено, що додавання солей зазначених металів прискорювало ріст міцелію. Найбільш ефективним був цитрат купруму, за умов внесення якого у живильне середовище приріст біомаси зростав майже на 80 %. Цитрати загалом ефективніше впливали на ріст T. versicolor 353, ніж сульфати. Сполуки металів стимулювали утворення активних форм гормонів (транс-зеатину й зеатинрибозиду) та зменшували вміст неактивних форм (цис-зеатину й зеатин-O-глюкозиду). Найбільш вагомо впливали на метаболізм цитокінінів солі цинку, за дії яких рівні трансзеатину й зеатинрибозиду зростали у 8 разів. Сульфати металів ефективніше діяли на синтез зеатинрибозиду, ніж цитрати. Усі досліджені солі пригнічували рівень цис-зеатину щонайменше удвічі. Незначні концентрації зеатин-O-глюкозиду, виявлені в контролі, в дослідах з металами не було знайдено. Хоча вплив досліджених мікроелементів на прискорення росту міцеліальної біомаси в цілому супроводжувався зростанням вмісту активних форм цитокінінів, кількісних залежностей між цими двома показниками не зафіксовано. | ||
| 10. |
Косаківська І. В. Фітогормональна регуляція проростання насіння [Електронний ресурс] / І. В. Косаківська, Л. В. Войтенко, В. А. Васюк, Н. П. Веденичова, Л. М. Бабенко, М. М. Щербатюк // Физиология растений и генетика. - 2019. - Т. 51, № 3. - С. 187-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2019_51_3_3 В огляді проаналізовано й узагальнено найновіші літературні дані щодо фітогормональної регуляції процесу проростання насіння. Зазначено, що насіння проростає за участю та взаємодії ключових класів рослинних гормонів: абсцизової кислоти (АБК), гіберелінів, ауксинів, цитокінінів, брасиностероідів, етилену, жасмонової і саліцилової кислот, стриголактонів. Наголошено, що АБК і гібереліни належать до ключових ендогенних чинників, які визначають вихід насіння зі стану спокою й початок його проростання. Характер взаємодії цих гормонів у разі здійснення контролю над станом спокою і проростанням насіння антагоністичний. АБК індукує перехід до стану спокою і забезпечує перебування у ньому, тоді як гібереліни є тригером проростання. Фізіологічна дія окремого гормону залежить від його концентрації, співвідношення з іншими фітогормонами й метаболітами, ефективності його сигнальних шляхів. Наведено новітні дані щодо міжгормонального сигналінгу за переходу насіння від стану спокою до проростання. Зазначено, що фізіологічна активність фітогормонів визначається генетичною системою, а окремі гени активуються за участю фітогормонів. Наведено схему залучення ауксинів, цитокінінів, етилену, брасиностероїдів, жасмонової та саліцилової кислот, стриголактонів у регуляцію процесів проростання насіння через інтегровану мережу взаємодії з АБК і гіберелінами. Обговорено вплив зовнішніх чинників на гормональну систему під час ъ проростання насіння та участь окремих класів фітогормонів у формуванні захисних реакцій за дії абіотичних стресів. Охарактеризовано стан вивчення ролі фітогормональної системи у регуляції процесів проростання зернівок злаків. Проаналізовано досягнення й можливості використання екзогенних фітогормонів для передпосівного праймування насіння з метою регуляції інтенсивності фізіологічних і метаболічних процесів, підвищення стресостійкості. | ||
| 11. |
Веденичова Н. П. Цитокініни в онтогенезі й адаптації злаків [Електронний ресурс] / Н. П. Веденичова, І. В. Косаківська // Фізіологія рослин і генетика. - 2020. - Т. 52, № 1. - С. 3-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2020_52_1_3 До найважливіших компонентів фітогормонального комплексу належать ц итокініни, які беруть участь у регуляції всіх життєво важливих функцій організму, включаючи поділ клітин, формування меристем, відповіді на негативний вплив навколишнього середовища, фотосинтез, старіння, поглинання макро- і мікроелементів та ін. Переважну більшість досліджень виконано з дводольними рослинами, які за морфологією і фізіологічними особливостями відрізняються від однодольних, тому порівняльний аналіз регуляторних систем у рослин цих двох класів актуальний. У даному огляді проаналізовано дані сучасної літератури щодо особливостей метаболізму цитокінінів у злаків, розглянуто специфіку ролі цитокінінів у регуляції процесів формування, спокою і проростання насіння, розвитку суцвіть і коренів, старіння організму, формування адаптивних реакцій на абіотичні й біотичні стреси, описано антистресову дію гормонів. Наголошено на зв'язку між продуктивністю злакових рослин і рівнем різних форм ендогенних цитокінінів чи екзогенною обробкою ними. Обговорено вплив генних модифікацій на урожайність рису, пшениці, ячменю, кукурудзи, а також їх стійкість до впливу різних чинників середовища. Увагу приділено питанням участі високоспецифічних білків-промоторів у регуляції генів біосинтезу, метаболізму й сигналінгу цитокінінів. Наведені стосовно злаків відомості порівняно з відповідними даними, одержаними на дводольних рослинах. Підкреслено необхідність переходу досліджень від модельних об'єктів, що не є практично значимими, до поглибленого вивчення перспективних для використання рослин.До найважливіших компонентів фітогормонального комплексу належать ц итокініни, які беруть участь у регуляції всіх життєво важливих функцій організму, включаючи поділ клітин, формування меристем, відповіді на негативний вплив навколишнього середовища, фотосинтез, старіння, поглинання макро- і мікроелементів та ін. Переважну більшість досліджень виконано з дводольними рослинами, які за морфологією і фізіологічними особливостями відрізняються від однодольних, тому порівняльний аналіз регуляторних систем у рослин цих двох класів актуальний. У даному огляді проаналізовано дані сучасної літератури щодо особливостей метаболізму цитокінінів у злаків, розглянуто специфіку ролі цитокінінів у регуляції процесів формування, спокою і проростання насіння, розвитку суцвіть і коренів, старіння організму, формування адаптивних реакцій на абіотичні й біотичні стреси, описано антистресову дію гормонів. Наголошено на зв'язку між продуктивністю злакових рослин і рівнем різних форм ендогенних цитокінінів чи екзогенною обробкою ними. Обговорено вплив генних модифікацій на урожайність рису, пшениці, ячменю, кукурудзи, а також їх стійкість до впливу різних чинників середовища. Увагу приділено питанням участі високоспецифічних білків-промоторів у регуляції генів біосинтезу, метаболізму й сигналінгу цитокінінів. Наведені стосовно злаків відомості порівняно з відповідними даними, одержаними на дводольних рослинах. Підкреслено необхідність переходу досліджень від модельних об'єктів, що не є практично значимими, до поглибленого вивчення перспективних для використання рослин. | ||
| 12. |
Веденичова Н. П. Ендогенні цитокініни Secale cereale L. за дії високої температури: динаміка і локалізація у фази тривоги, аклімації і відновлення [Електронний ресурс] / Н. П. Веденичова, М. М. Щербатюк, І. В. Косаківська // Фізіологія рослин і генетика. - 2021. - Т. 53, № 4. - С. 292-306. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2021_53_4_4 В умовах вегетаційного досліду проаналізовано вплив теплового стресу на пул ендогенних цитокінінів у надземній частині і коренях озимого жита (Secale cereale L.) сорту Богуславка. Для моделювання теплового стресу 7-добові рослини спочатку вмішували на 2 год у термостат за температури +<$E35~symbol Р roman C> (фаза тривоги). У наступні 2 доби рослини двічі на день піддавали пролонгованому (6 год) тепловому стресу (фаза аклімації). Останнє дослідження проводили через 5 діб після завершення стресової дії (фаза відновлення). Якісний склад і кількісний вміст цитокінінів досліджували за методом високоефективної рідинної хроматографії на рідинному хроматографі Agilent 1200 LC з діодно-матричним детектором G 1315 В (США). Достовірні зміни морфометричних показників, які відображали гальмування ростових процесів жита за дії теплового стресу, було виявлено після 2 діб експерименту, тоді як пул ендогенних цитокінінів зазнавав суттєвих перетворень вже через 2 год гіпертермії, зокрема в надземній частині концентрація транс-зеатину і транс-зеатинрибозиду суттєво знижувалась, а в коренях, навпаки, зростала. Після пролонгованого впливу теплового стресу в надземній частині рослин жита акумулювались вільні форми цитокінінів, одночасно у коренях зафіксували зниження їх рівнів. Через 5 діб відновлювального періоду постстресові рослини відрізнялися від контрольних вищим вмістом транс-зеатину і транс-зеатинрибозиду (~ на 20 %) як у надземній частині, так і в коренях. У цілому в результаті проведених досліджень спостерігався диференційований вплив гіпертермії на пул і локалізацію ендогенних цитокінінів у надземних і підземних органах озимого жита сорту Богуславка. Виявлені флуктуації свідчать про безпосередню участь цитокінінів у регуляції адаптаційних процесів рослин озимого жита до гіпертермії. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |